в означеннях
Тлумачення, значення слова «розгонистий»:

РОЗГО́НИСТИЙ, а, е.

1. Який рухається з великим розгоном, надмірною швидкістю. Розгонисті гірські води за ніч прогризли хід у снігу і кризі, і тепер сніг лежить над водою, як міцний і важкий міст (Леонід Первомайський, Невигад. життя, 1958, 88); Розгонистий поїзд шарпнувся востаннє, Дихнувши шипучої пари теплом (Микола Бажан, Роки, 1957, 246);
//  Якому властива стрімкість руху (про ходу, крок і т. ін.). Попрощавшись, Хромов попустив віжки і кінь справді просто з місця взяв красивою розгонистою риссю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 10); Мерзлякувато потер руки [Макуха] і широким розгонистим кроком рушив через сад до вулиці (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 32).

2. Який простягається на велику відстань; просторий. Краєвид у дивній гармонії показує вам чаруючу привабливість і різнорідність гірської околиці, і розгонисту ширину та одностайність околиць подільських (Іван Франко, VIII, 1952, 337); На південь.. лежать поля чаньківського колгоспу ім. Котовського, поля розгонисті і звабні щедро обіцяючим буянням (Радянська Україна, 25.VI 1961, 3);
//  Якому властиві видовженість, розмах. Молодиця почула кроки, обернула голову, і парубок назавжди запам'ятав на вузькому обличчі розгонисті великі брови і сумні очі під ними (Михайло Стельмах, II, 1962, 269);
//  Який має великі проміжки між літерами, словами, уміщує мало слів у рядку (про почерк або текст). Сторінки, списані широким, розгонистим почерком, він відсовував набік, не дивлячись навіть на них (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 20); Став передивлятися [Гоголь] ще раз сторінку за сторінкою. Помітив: розгонисте письмо Пушкіна в кількох місцях покреслене було червоним олівцем (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 454).

3. Який чути на далеку відстань; голосний, розкотистий. Здавалось — ще слово-друге, і, наче прорвавши загату, зайдеться Юхим розгонистим реготом, від якого далеко покотиться голосиста луна (Олесь Донченко, IV, 1957, 182); І чути на флангах розгонистий тупіт кінноти, І в сталі клинків одбиваються зорі німі (Леонід Первомайський, I, 1958, 322);
//  рідко. Привільний, роздольний (про пісню). З радгоспівського табору під звуки балалайки линула широка, розгониста пісня (Яків Качура, Вибр., 1953, 269).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 652.

Коментарі (0)