в означеннях
Тлумачення, значення слова «розгорнутий»:

РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгорнути. Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Григорій Епік, Тв., 1958, 101); Стоїть пам'ятник командирові — велика статуя з командорською патерицею в правиці, а лівицею оперта на меч з розгорненим над держалном меча сувоєм (Леся Українка, III, 1952, 390); Мати якусь мить ще тримає руки розгорнутими (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 51); Як східний вітер, він прилинув благовісно І, вітром цим розгорнутий, пала Маленький прапор наших серць [сердець] (Микола Бажан, Роки, 1957, 214); Орест хутко бере книжку, що лежить на столі розгорнута (Леся Українка, II, 1951, 30); Дослідницька робота над пожовтневим фольклором, зокрема фольклором міським та робітничим, ще не розгорнута у нас на належну широчінь (Максим Рильський, IX, 1962, 213);
//  розгорнуто, безос. присудк. сл. Ближчими днями було розгорнуто на плацдармі роботу по ліквідації неписьменності серед червоноармійців (Олесь Гончар, II, 1959, 342).

2. у знач. прикм. Випрямлений, розправлений. В одному місці Рубін побачив на ній [огорожі] латку з старого валянка, в другому таку ж саму латку з розгорнутого циліндра великої консервної банки (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 22); Вона підходить до стіни з розгорнутим кожухом (Михайло Стельмах, II, 1962, 393);
//  Розкритий, відкритий (про зошит, книжку, лист, газету і т. ін.). Ломицький сидів, підперши голову, і смутно дивився на розгорнутий, тільки що прочитаний лист од давнього товариша (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 89); Близько стола висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Леся Українка, III, 1952, 582); Над розгорнутою підшивкою газет схилилася Мирослава Супрун і щось виписувала собі в блокнот (Андрій Головко, II, 1957, 538); Пані, одпустивши прикажчика, ключницю та покоївок, сиділа над розгорненим зшитком, де заносила.. свої заміри (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 73).

3. у знач. прикм. Який розпустився, напнувся, майорить у повітрі (про прапор, вітрило і т. ін.). Він стояв рівно, наче в строю на кораблі перед розгорнутим прапором (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 473).

4. у знач. прикм., перен. Який розкинувся на певну відстань; розташований у певних межах. Ген-ген лише маячить уже тік край села. Ближче — розгорнутий широко степ (Андрій Головко, I, 1957, 351).

5. у знач. прикм., перен. Який характеризується великими масштабами. Сільрада обернулася на оперативний штаб розгорнутого наступу на віковічні традиції селянської обмеженості (Григорій Епік, Тв., 1958, 208); У здійсненні програми розгорнутого будівництва комуністичного суспільства все більше зростають роль і значення науки і техніки (Комуніст України, 8, 1962, 22);
//  Якому властива деталізація; розширений, розвинутий. З цілком поважних причин Саїд Алі Мухтаров прибув на засідання уже в час обговорення розгорнутої ухвали обкому про організаційні заходи на допомогу будівництву (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 46); Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація — уособлення (Радянське літературознавство, 7, 1965, 37); Велика роль народу в «Арсеналі» [опері Г. Майбороди], а звідси — провідне значення розгорнених хорових сцен і епізодів (Мистецтво, 2, 1961, 29).

6. у знач. прикм. Розміщений уздовж ліній фронту. Проти них колоною у розгорнутому строю йшли курсанти (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 73); Іващенко наказав підсилити флангову охорону й розгорнутим загоном рушити на землянки (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 653.

Коментарі (0)