в означеннях
Тлумачення, значення слова «розгортати»:

РОЗГОРТАТИ, аю, аєш і рідко РОЗГОРТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОРНУТИ, горну, горнеш, док., перех.

1. Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. Розгортала [Маланка] вишивані рушники і переводила задумливий погляд на дочку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Сяде [Маруся] там під сосонкою, розгорне платок, що Василь їй зоставив, дивиться на нього (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 79); Обушний витяг з кишені увосьмеро зібгану, притерту по краях газету і розгорнув її на столі (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 366);
//  Розкочувати, розмотувати що-небудь (рулон, сувій і т. ін.). Волько лепетав язиком незгірше своєї жінки, вихвалював матерії для літнього костюма, розгортував їх, розвішував на прилавку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 212); Маркові руки розгортають пов'язку (Юрій Яновський, IV, 1959, 25);  * Образно. Степ яснів, ширився, невтомно розгортав один за одним безбережні сувої і стелив під ноги вершникам то ясні плахти різнобарвного зілля, то зелені смужки жита та пшениці (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 22);
//  Розкривати пелюстки, листя (про рослини). Після цього попрощався [чоловік] з дітьми, ще подивився на город, де саме маки розгортали свої віночки, й неохоче поплентався на вулицю (Михайло Стельмах, I, 1962, 573); Ніжні мімози і ті розгорнули листочки гарячі, мліють без мрії... (Леся Українка, I, 1951, 304);
//  Надавати чому-небудь природної форми. Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав іще мокрі вуса, з яких стікала вода (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 138);
//  Розпрямляти що-небудь зігнуте, складене; витягувати. Качки, уже без лапок, розгортали з натуги свої широкі стегна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Барабаш широко, на ввесь розмах, розгорнув гармонь, спробував голосники, й улюблений інструмент батареї сипнув тихими незнайомими голосами (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 118);
//  Широко розставляти в сторони (руки, крила). Розгорнувши, мов крила, маленькі голі рученята, у білому легенькому платтячку, вона, як гуска, плутаючись ногами й перехиляючись з одного боку на другий, пустилася до матері (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 211); — Чи, може, вам більше до вподоби орел, що розгорнув би крила над головою і вів би вас до перемог..? (Юрій Яновський, II, 1958, 136);  * Образно. Обійми ранок розгортає, і туманіє, і цвіте над полем, над далеким гаєм (Володимир Сосюра, І, 1957, 349);
//  Розпускати що-небудь, напинаючи (прапор, вітрило і т. ін.). Розгорнув човен парус і не поплив, а полетів над синіми хвилями (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 119); Переможним маршем, стяги розгорнувши, Плине наш державний гордий корабель (Микола Бажан, Роки, 1957, 221);  * Образно. Синє небо, побратавшись з веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно-високе, бездонно-глибоке шатро (Панас Мирний, IV, 1955, 307);
//  перен. Робити що-небудь доступним, відкритим зорові. Уривки думок.. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя (Панас Мирний, IV, 1955, 326); Сонце і море навперейми намагались розгорнуть перед ним всі свої дива (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 285); Нам земля своє лоно розгорне, і запахне весною рілля (Володимир Сосюра, I, 1957, 119).

2. Розв'язувати, розкривати, розмотувати що-небудь зав'язане, загорнуте, спаковане. Він добув із шухляди стола кілька пожмаканих папіряних пакунків і почав їх розгортати, розправляючи неслухняний папір (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 272); Лежить якась ганчірка, а в ній щось важке. Розгортаю — аж то свічники (Михайло Стельмах, I, 1962, 297); Розгорнула я мішок, подивилась, аж у мішку кукурудза (Нечуй-Левицький, III, 1956, 280); Двері тихо відчинилися, і в них показалася рука, поклала біля порога вузлик. Тимко розгорнув: білизна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 477);
//  Розкривати для письма, читання (зошит, книжку і т. ін.). Мені й не треба розгортать твоєї книги (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 232); Мій хлопчику! З тобою сам би я Охоче сів на лаву, розгорнув би Синенький зошит (Максим Рильський, II, 1960, 102); Розгорніть твір Івана Франка «Сучасний літопис» і подивіться, як поет протестував проти понімечення не лише українських земель, але й земель польських (Павло Тичина, III, 1957, 260);
//  безос. Дужим поривом розгорнуло забуту в траві книжку (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 99).

3. Прокладаючи собі шлях, розштовхувати, розпихати і т. ін. кого-, що-небудь. Вона ногами розгортала птахів і проводила гостя до воріт (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 207); Олександр розгорнув ліктями робітників, підняв з мостової поламаний держак і вперіщив ним крамаря (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 13);
//  Розсовувати, розхиляти на обидва боки (гілля, стебла, кущі і т. ін.). Стає [Маланка] на коліна, розгортає стебло і збирає червоні зерна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 62); Розгортала [Федорка] шорстке листя огудини рукою, а огірків не бачила (Андрій Головко, I, 1957, 232); Присів [Тимко] навпочіпки і обережно, лагідно розгорнув пальцями густий кущик трави (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 252);
//  Відвертати, відкидати поли одягу. Підносив [вітер] криси високих капелюхів та розгортав поли одягу парубків (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 164).

4. Розгрібати, розкидати що-небудь сипке. Василько.. розгортав ногами білий пухкий сніг (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 79); Могутні машини ріжуть його [курган] сталевими лемешами, розрівнюють, розгортають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 284); Розгорнув [Антон] жар та так і залишив (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 9); Швидкими міцними рухами Жайсак розгорнув пісок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 76).

5. перен. Розвивати, здійснювати що-небудь (перев. у великому масштабі, широко). Хочеш порядок мати — треба критику й самокритику розгортати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 358); Артилерійська канонада.. тривала дві години. Після неї дивізія розгорнула наступ (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 486); Трудящі міст і сіл розгорнули великі роботи по відбудові зруйнованого війною народного господарства (Хлібороб України, 9, 1969, 10).

6. перен. Давати чому-небудь (здібностям, силам, таланту і т. ін.) вільно розвиватися, проявлятися. ..великі революції в ході своєї боротьби висувають великих людей і розгортають такі таланти, які раніше здавалися неможливими (Ленін, 38, 1973, 75); — У житті.. найважливіше — знайти самого себе. Своєчасно зрозуміти, на що ти здатний, де найширше розгорнеш свої сили (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 126);
//  Збільшуючи об'єм, поглиблюючи зміст, розширювати твір (літературний, музичний). Користуючись пісенними засобами, Шевченко широко розгорнув сюжет своєї балади «Тополя» (Народна творчість та етнографія, 1, 1961, 41).

7. перен. Готувати що-небудь до дії, до виконання яких-небудь функцій. В цементовій трубі, прокладеній попід шосе, лікарі розгорнули медпункт (Олесь Гончар, III, 1959, 447); — Незабаром я повинен розгорнути рацію. Час нам іти... (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 340).
Розгортати (розгортувати, розгорнути) війська (фронт, збройні сили): а) здійснювати мобілізацію збройних сил, створювати фронт; б) розташовувати війська на бойових позиціях. [Оксана:] Хто розгорне ескадру в морі так, щоб не загинути від власних мін або підводних човнів німецьких? (Олександр Корнійчук, I, 1955, 32); Товариш Швед розгорнув батальйон точно за уставом і повів на Олешки (Юрій Яновський, II, 1958, 198).

8. перен. Описувати, зображувати, розкривати суть чогось, розповідати про що-небудь. З вірою, з запалом неофіта розгортав передо мною Солонина план своєї діяльності на селі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 261); Дід, ласкавий бородань, Мереживо оповідань Почав повільно розгортати... (Максим Рильський, Сад, 1955, 92); Я коротенько тобі розгорну мою думку (Микола Зеров, Вибр., 1966, 138).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 654.

Коментарі (0)