в означеннях
Тлумачення, значення слова «розгортатися»:

РОЗГОРТАТИСЯ, аюся, аєшся і рідко РОЗГОРТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГОРНУТИСЯ, горнуся, горнешся, док.

1. Розправлятися (про що-небудь згорнуте, зібгане). Простирадло розгорнулось і жужмом впало на підлогу (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 51); Ось розгорнувся лист закритий, Дорогший лист поміж всіми (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 423); Перед Мухтаровим розгорнулися папери, і Лодиженко шепотів окремі прізвища, деталі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 47);
//  Розкочуватися, розмотуватися (про рулон, сувій чого-небудь). Сувої найяскравіших матерій розгортались перед очима обшарпаних заробітчан (Олесь Гончар, I, 1959, 37);
//  Розкриватися, розвиватися, розпукуватися (про пелюстки, листя). Добре йому впали у пам'яті.. і той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова, що, пахуча, розгорталася в темному вечорі... (Марко Вовчок, I, 1955, 148); Живи, розгортайся, липкий зелений листе, Буяй, нове життя, серед могил і тлінь (Максим Рильський, I, 1960, 286);
//  Розпрямлятися, розтягуватися (про що-небудь зігнуте, складене і т. ін.). Хвіртка відкрилася ніби сама собою, і.. борода господаря розгорнулася віялом від широкогостинної посмішки (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 112);
//  Широко розставлятися в сторони (про руки, крила). Руки розгорталися на всю клавіатуру, швидко сходилися, стискали їй міцні груди і знову розходилися (Григорій Епік, Тв., 1958, 133);  * Образно. — А ми й там [в Альпах] будемо? — Будемо! Будемо, гвардії молодший лейтенант,.. скрізь, скрізь! Наші крила тільки розгортаються! (Олесь Гончар, III, 1959, 21);
//  Розпускатися, напинаючись (про прапор, вітрило і т. ін.). За дощем з'явилося марево: розгорнувся здалеку червоний прапор кінного загону (Юрій Яновський, II, 1958, 177).

2. Розв'язуватися, розкриватися, розмотуватися (про що-небудь зав'язане, загорнуте, спаковане);
//  Звільнятися від обгортки;
//  Розкриватися (про зошит, книжку і т. ін.).

3. Розсовуватися, розхилятися на обидва боки (про гілля, стебла, кущі і т. ін.). У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі і на галяву виходить — Хо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 149); Полотняна запона розгорнулась, і в низький отвір намету, напівзігнувшись, просунулась росла постать фанагорійського гренадера (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 127);  * Образно. І кожен день, і кожную ясну годину розгортується й закривається земля. І перемелює вона в зубах людину, як випадковая із хаосу змія (Павло Тичина, II, 1957, 148);
//  Відвертатися, відкидатися (про поли одягу).

4. Робити поворот, змінюючи напрям руху. Комбайн, велично і спокійно розгортаючись у високій, густій пшениці, плив, немов бойовий корабель, на хвилях жовтогарячого моря (Яків Качура, Вибр., 1947, 78); Танк бурею розгорнувся перед «Москвичем» (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 184).

5. перен. Розвиватися, здійснюватися (перев. у великому масштабі, широко). Хай вона [мова] бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі — скрізь (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 170); Загальний бій почався рано й розгортався тепер, як пожежа (Юрій Яновський, I, 1958, 164); Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Яків Качура, II, 1958, 361); Зовсім несподівано розгорнулася, вірніше розгорілася гаряча дискусія (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 115);
//  Набирати сили, розносячись на далекі відстані (про пісню, різні звуки тощо). І пісня розгортається, підноситься, пливе (Юрій Яновський, IV, 1959, 144); Вже чувся там [у залі], настрій концертовий. Ноту ля давав кларнет альтам. І розгорнувся од проби інструментів гук! Здаля здавалось: звуків суперечка (Павло Тичина, I, 1957, 219);
//  Розвиватися у певній послідовності, протікати в часі. Життя розгорталося, як свіжі паростки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 124); Можливо, коли б життя Нелі у той час було наповнено хоч трохи внутрішнім змістом, події її біографії розгорнулися б інакше (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 441).

6. Готуватися до дії, до виконання яких-небудь функцій. Полк зупинився,.. почав розгортатись до бою (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 240); Під кручею.. діялося щось незвичайне. Тут розгорнулися санітарні взводи двох батальйонів (Олесь Гончар, III, 1959, 53);
//  спец. Розміщуватися вподовж лінії фронту, займаючи бойові позиції. Виходила в поле, розгортаючись на флангах, польська кіннота (Яків Качура, II, 1958, 442); Полк розгорнувся в наступ і так дійшов до потрібного місця, не зустрівши нікого (Юрій Яновський, II, 1958, 218).

7. перен. Проявлятися на повну силу, вільно розвиватися (про вдачу, здібності, силу і т. ін.). Любов Прохорівна наближалася туди, де розгорнеться буйна її жіноча вдача (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 68); Поетичний талант Лермонтова розгорнувся за юних, навіть отрочних його літ (Максим Рильський, III, 1955, 193); Сила людського колективу повинна була розгорнутися у всій своїй осяйній величі і красі (Олександр Довженко, III, 1960, 57);
//  Проявляти себе, цілком розкриваючи свої здібності, вдачу і т. ін. Замполіт Воронцов.. благословив: — Добре. Вітаю вас, товаришу Хаєцький... Тепер ви розгорнетесь. — І тепер ось Хома саме розгортався. Надбав уже роті господарства більше, ніж було раніш (Олесь Гончар, III, 1959, 304); Щось не дає йому розгорнутися, показати всю роботу в Шевелівці (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 180).
Є де (ніде) розгорнутися — є (відсутні) відповідні умови для чого-небудь. Клуб абиякий, зате є де розгорнутися (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 59); — Тісно нам стало в ланках. Ніде розгорнутися на тій землі, що для ланки відміряно (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 286).

8. перен. Розстелятися на великій площині, простягатися на велику відстань. Вранці, як безконечні сірі полотна, розгортались в далечінь великі шляхи розхіднії (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); Вигін розгортався на три боки й холодно чорнів важким черевом старої, ще з козацьких часів, могили (Григорій Епік, Тв., 1958, 326); Без конця степ розгорнувся, Туманом узявся... (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 406);
//  Ставати доступним, відкритим зорові. Коли ми виїхали за хутір Водопій,.. перед очима почав розгортатися степ (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 26); Вся долина Руського Потока розгорнулась передо мною, як пишно намальована картина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 409);
//  Поступово збільшуватися, займаючи все ширшу площу. Вечорова заграва над відрогами згасає і розгортається сиза пелена (Платон Воронько, Казка.., 1957, 72);
//  Відтворюватися, розкриватися у всіх деталях. Перед очима розгорталася трагічна історія простої людини (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 225); Її безталанне життя розгорнулось перед нею, як сувій полотна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 325).

9. тільки недок. Пас. до розгортати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 655.

Коментарі (0)