в означеннях
Тлумачення, значення слова «розібраний»:

РОЗІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розібрати. Стекла маржинка [худоба] назад в долини, розібрана хазяями (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 122);
//  у знач. прикм. Часом зупинявся [Гнат] біля розібраних хат і довго дивився на чорні купи сухих парок, що валялися на подвір'ях (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 187);
//  розібрано, безос. присудк. сл. Правда, з іригації нічого не вийшло, машину як розібрано, так і не складано (Іван Франко, II, 1950, 385); Відблакитніло море сонячною блакиттю, розібрано.. намети піонерських таборів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 681.

Коментарі (0)