РОЗІГРУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗГРАВАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІГРАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Виконувати, відтворювати що-небудь у формах сценічного мистецтва. Дівчата розбиваються на два гуртки.., розігруючи все, про що співає пісня (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 121); Незадоволення князя.. розвеселило його [Гоголя]. Вони розігрували тепер з князем комічну сценку — «Бундючний чиновник і смиренний прохач» (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 411).
2. перен. Прикидатися ким-небудь, видавати себе
за когось іншого. — Розігрувати з себе грішника, який
кається... Ні, я не з таких (Олесь Донченко, V, 1957, 556);
Намагався [Преображенський] інколи розіграти скромну
людину (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 172);
// Зображувати
що-небудь удавано, нещиро. Шаукен розіграла перед усім
аулом палку радість, кинулася йому на шию (Зінаїда Тулуб,
В степу.., 1964, 153).
Розігрувати (розіграти) роль: а) відтворювати образ
кого-небудь. Були такі сусіди, які чомусь ненавиділи
мене за моє вміння розігрувати ролі й зображувати
різних відомих усім людей (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 33); б)
(кого, яку) удавати з себе кого-небудь. Катерина II,
розігруючи роль просвіченого монарха, умудрялась в
один і той же час і вільнодумні листи писати до
Вольтера і тут же в себе в Росії забороняти писати про
свободу (Павло Тичина, III, 1957, 214); Йому подобалося розігрувати
роль непокірного бунтаря, для якого не існує ні звичаїв,
ні порядків (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 19).
3. Граючи в яку-небудь гру, доводити її до кінця, до якого-небудь результату. В купе спального вагона четверо пасажирів.. грають в преферанс. Щойно розіграли чергову партію (Андрій Головко, I, 1957, 437).
4. Розподіляти, присуджувати що-небудь через лотерею, шляхом жеребкування і т. ін. Футболісти вибігли на поле. Стали в два ряди, привітались і, розігравши поле, розійшлись на місця (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 208); Тут [у музеї Т. Г. Шевченка] є відомий портрет В. А. Жуковського роботи великого російського художника К. П. Брюллова, який у 1838 році розіграли в лотерею і на виручені гроші викупили Шевченка з кріпацтва (Наука і життя, 3, 1961, 19).
5. розм. Обманюючи, ставити в безглузде становище; піддурювати. [Фрося:] Коли б я вирішила на Курильські їхати, давно б уже курс взяла! [Костя:] Ти що — розігруєш мене? Сама ж умовляла... не їхати (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 237); [Батура:] Вона не знає, що я тут [на острові]. Сховаюсь у комиш, розіграємо її (Олександр Корнійчук, II, 1955, 223); [Ольга:] Заспокойтеся, вас просто одурили або розіграли (Вадим Собко, П'єси, 1958, 360).