в означеннях
Тлумачення, значення слова «розіпрілий»:

РОЗІПРІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до розіпріти. Спросоння скиглила сполохана чайка, від ріки віяло теплом, від скошеного лугу — розіпрілою за день на сонці травою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 254).

2. у знач. прикм. Який розм'як, розіпрів під дією вологи й тепла (про предмети). Пахло суницею, грибами, розіпрілим хмелем (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60).

3. у знач. прикм., розм. Який покрився потом від утоми, задухи, сильно розігрівся (про людей). Вода на глибині [става] і чиста, і холодна. Приємно було в гарячі дні зануритись розіпрілим тілом у її прохолодну прозорість (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 684.

Коментарі (0)