в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкачувати»:

РОЗКАЧУВАТИ 1, ую, уєш, недок., РОЗКАЧАТИ, аю, аєш і розм. РОЗКАТАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Розпліскуючи, розплющуючи, робити що-небудь плоским, тонким. Білі й чорні руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Борошно просіюють, додають воду, яйця, сіль, замішують прісне тісто, розкачують його до товщини 1 см (Українські страви, 1957, 107).

2. Розгортати, розпластувати що-небудь згорнуте, скатане. — А чого ти шинелю не розкатаєш? Бач, промерз, аж зуби клацають. Розкатай, надінь (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 101).

3. тільки док., розм. Зробити швидко і легко яку-небудь справу, виконати якесь завдання. — Ти задачі зробив? — Не зробив. — ..Ну я їх тобі зараз розкатаю! (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1959, 337).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 691.

Коментарі (0)

РОЗКАЧУВАТИ 2, ую, уєш, недок., РОЗКАЧАТИ, аю, аєш, док., перех. Штовхаючи кого-, що-небудь уперед-назад або вгору-вниз, надавати йому коливального руху; розхитувати. Двоє з лютими обличчями розкачували Шуру, тримаючи за плечі (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 101); Розкачати човен;
//  тільки док., розм. Розштовхуючи, вивести кого-небудь із дрімотного або задумливого стану. Сього сердешного тімаху Будити стали, щоб устав. Всі голосно над ним кричали, Ногами всилу розкачали, Очима він на них лупнув (Іван Котляревський, I, 1952, 94).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 691.

Коментарі (0)