в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкаюватися»:

РОЗКА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКА́ЯТИСЯ, аюся, аєшся, док., без додатка, у чому, рідко за що.

1. Визнавати помилковість якого-небудь свого вчинку; шкодувати, усвідомлюючи необачність вчиненого. Савелій [персонаж поеми «Кому на Руси жить хорошо?» Некрасова] розповідає, як живим закопали в землю ненависного управителя. І такими словами розповідає, що відчуваєш: гордиться він цим, а не розкаюється (Шамота, Талант і народ, 1958, 88); Чи вистачить сили втримати дамбу проти панцированої навали «Шьонрайху?» Чи не розкаються згодом і Воронцов, і Самієв у своїй упертості? (Олесь Гончар, III, 1959, 367).

2. церк. Признаватися в своїх гріхах; сповідатися. — І навіщо таке казати, людина він [отець Симон] набожна і давно розкаявся за свої гріхи (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 158).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 691.

Коментарі (0)