в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкарячений»:

РОЗКАРЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм.

1. Незграбно вигнутий, розчепірений. Верби над шляхом були схожі на довгі руки, що вирвались із нетрів і закам'яніли — холодні, мертві, з розкаряченими пальцями (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 70); Важко переставляючи розкарячені ноги, сопів Теофан з мішком на плечах (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 148).

2. Те саме, що розкарякуватий 2. Перед очима у нас були кострубаті, розкарячені пні (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 304).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 690.

Коментарі (0)