в означеннях
Тлумачення, значення слова «розхлябаний»:

РОЗХЛЯ́БАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розхлябати.

2. у знач. прикм. Який слабо тримається, неміцно скріплений, розхитаний. Шкрябали перами писарі за столами, і навіть одна панночка вицокувала тонкими білими пальцями на старенькій розхлябаній машинці (Андрій Головко, II, 1957, 169); Сів [Сагайдак] на якомусь розхлябаному ящикові і посадив поруч себе завідуючого фермою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 141); — Що новенького у волості, Якове? — запитав Євген Панасович, коли Ярошенко трохи вщух і, сердито сопучи, почав роззувати розхлябані, заболочені чоботи (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 82);
//  Нетвердий, хиткий, вертлявий (про ходу, рух). Розхлябана хода.

3. у знач. прикм., перен. Недисциплінований, неорганізований, позбавлений чіткості в діях, зібраності. Микола прокидався з своєї гіркої задуми.. Знову наряд на роботу, сутичка з ледарями, злість на розхлябаних конюхів (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 6);  * Образно. Змагається на горах холодний розхлябаний вітер з.. зимою — й коли-не-коли тужливим плачем трембіти покотить лисими верхами (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 851.

Коментарі (0)