РОЗХВА́ТАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розхватати. В одну мить після виходу в світ за свою силу діючу буквально був [«Кобзар» Шевченка] розхватаний, мільйонами рук притулений до серця (Павло Тичина, III, 1957, 126).
РОЗХВА́ТАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розхватати. В одну мить після виходу в світ за свою силу діючу буквально був [«Кобзар» Шевченка] розхватаний, мільйонами рук притулений до серця (Павло Тичина, III, 1957, 126).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 848.