в означеннях
Тлумачення, значення слова «розхиляти»:

РОЗХИЛЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗХИЛИТИ, хилю, хилиш, док., перех.

1. Відводити в різні боки, відхиляти набік, роз'єднувати що-небудь зімкнуте, з'єднане, дотичне. Хлопці почали розхиляти бур'ян і вишукувати гніздо (Панас Мирний, I, 1954, 246); Старенький човен стояв поблизу, розхиливши молоденькі очерета й ситняги (Іван Ле, Опов.., 1950, 191);
//  Розставляти, розводити в сторони (руки, ноги, крила). Лукаш, розпалившись, широко розхиляє їй руки і хоче її поцілувати (Леся Українка, III, 1952, 236);  * Образно. Старий ґанок розхилив свої стовпи внизу, наче розставив од старості ноги, щоб міцніше встояти (Нечуй-Левицький, I, 1956, 167).

2. Розкривати, розчиняти (що-небудь закрите, зачинене). — Дивіться, — каже [Олекса], — тату, які нагороди в Семенка. Розхиляє у нього на грудях халата, а там чотири медалі й орден (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 258);
//  Розкривати, розтуляти (очі, уста і т. ін.). Донька розхилила великі очі (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 231);
//  Розпускати, розгортати (що-небудь згорнуте, стулене). Стуляють [деякі квіти] свої чашки вдень, щоб сонце не виссало з них пахощів, і розхиляють їх аж вечором (Іван Франко, IV, 1950, 354).

3. спец. Розсовувати, розставляти на певну відстань кінці чого-небудь (циркуля, ножиць і т. ін.). Розхиляти циркуль.

4. Розпрямляти, розгинати що-небудь зігнуте, нахилене. Розхиляти спину.

5. Розкидати, простягати широко в сторони. Дуб розхилив своє гілля.

6. Примушувати сильно колихатися, хитатися; розгойдувати. Вітер жито розхиляє (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 849.

Коментарі (0)