в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкоханий»:

РОЗКО́ХАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкохати. Дерева, розкохані попередніми дощами, поспускали своє рясне листя, мов попарені (Дніпрова Чайка, Тв. 1960, 74);
//  у знач. прикм. На сонці відполіровано блиснуло її сите, розкохане тіло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 239).

2. у знач. прикм. Який, споживаючи багато їжі, став огрядним, жирним;
//  Який, живучи в достатках, став випещеним. Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (Михайло Стельмах, I, 1962, 161);
//  Який буйно розрісся за сприятливих умов (про рослинність). Одної ночі, вгніздившись між пружинистим гіллям густої розкоханої вшир на вільній волі вільхи, хлопці вже стали засинати, як зненацька обидва стрепенулися (Павло Загребельний, Диво, 1968, 148).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 709.

Коментарі (0)