в означеннях
Тлумачення, значення слова «розколюватися»:

РОЗКОЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗКОЛОТИСЯ, колеться, док.

1. Від удару, тиску і т. ін. розділятися на частини, осколки, шматки. Аж іскри сипалися навколо, а камінь не хотів розколюватись (Олесь Донченко, V, 1957, 104); Впав саркофаг, і земля застогнала. Десять рабів він скалічив і сам розколовся надвоє (Леся Українка, I, 1951, 425); Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві рівні половинки (Іван Микитенко, II, 1957, 191);  * Образно. Раптом небо понялось вогнем, розкололось посередині і з страшним тріском завалилось на землю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 316); Голова розколювалася від страшного болю (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 65).

2. перен. Розділятися на групи внаслідок розбіжності в думках, поглядах (про суспільство, колектив, організацію і т. ін. та їх членів). Та хіба ж я можу бути з холодочком м'яти-рути? Ні тим більш сховатись десь: світ розколюється ж весь! (Павло Тичина, II, 1957, 8); З того часу, як людське суспільство розкололося на класи і з'явилася держава, навколо питання про неї точиться гостра ідеологічна боротьба (Комуніст України, 12, 1963, 65);
//  Набувати внутрішнього розладу, роздвоєності. Життя його роздвоїлося, розкололося надвоє (Панас Мирний, III, 1954, 186); І враз... ніби щось надвоє розкололося в ньому, і, ні з цього ні з того, захотілось йому сміятись... (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 84).

3. тільки недок. Пас. до розколювати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 707.

Коментарі (0)