в означеннях
Тлумачення, значення слова «розколина»:

РОЗКО́ЛИНА, и, жін.

1. Вузька ущелина в горах; міжгір'я. На острові річка розлилася самовілками та поточками поміж купами каміння, між тісними розколинами скель (Нечуй-Левицький, I, 1956, 162); — Батьку-у! Сюди-и! — гукнув із темряви Олекса, а сам розсуває ялинове гілля, і вже нам видно шматочок неба, а в небі — зірки... Лісу вже не було, тільки розколина гола (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 185).

2. Велика, глибока щілина, тріщина в чому-небудь. Соломія вискочила надвір. Ні, та сама хата, он і розколина на стіні, і ті ж верби, і коза (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 380); Хлопці загородили вхід, і тільки скупий блакитний промінь пробивався з розколини вгорі печери (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 212); Глибокі розколини кори вкриває сірий оленячий мох (Анатолій Шиян, Вибр., 1956, 22);  * Образно. Між ними двома запала глибока розколина непримиренного роздору (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 110).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 705.

Коментарі (0)