в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкопка»:

РОЗКО́ПКА, и, жін.

1. чого. Те саме, що розкопування. [Куниця:] Легенду про золоту чашу повторюють досить часто. При розкопках кожного Кургана, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя «золота чаша» (Іван Кочерга, II, 1956, 321); На капусті після збирання врожаю провадяться розкопки ґрунту для встановлення чисельності капустяної совки, капустяної мухи, капустянки та інших шкідників (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 87).

2. тільки мн. Роботи, спрямовані на пошуки і добування чого-небудь захованого під землею, снігом, руїнами і т. ін. Під руїнами [Мессіни] і досі поховано 40 000 людей. Ідуть розкопки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 354);
//  архл. Знімання шарів землі з метою добування, розкриття пам'яток старовини. Він розпитував про нові археологічні розкопки, про стоянки первісної людини, про сліди скіфів і запорожців (Яків Баш, На землі.., 1957, 24); — Я знаю, котрий з них шпигун — от побачиш, це сам професор або отой другий, що розкопки провадить... (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 42);
//  Місце, де ведуться або велися такі роботи. Завідуючий заповідником зараз у від'їзді — на археологічних розкопках десь під Мелітополем (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 246); Гайнули вони грузовиком аж до Севастополя, побували на розкопках Херсонеса (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 708.

Коментарі (0)