в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкопувати»:

РОЗКОПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОПАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Риючи, розгрібати, розривати що-небудь. А відціля видніше буде, Як той розкопуватимуть льох. Коли б вже швидче розкопали (Тарас Шевченко, I, 1963, 291); Із ними ходив у грибні я набіги: Розкопував листя, обшукував пні (Максим Рильський, Урожай, 1950, 119); Нарешті спинилась [Палагна] під буком. Але перше, ніж розкопать муравлисько, вона підняла вгору руки і потяглася смачно всім тілом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 337);
//  Розриваючи землю, розкидаючи руїни і т. ін., знаходити, відшукувати кого-, що-небудь. Мстивих Деришкурів прибирали до рук. Розкопували хліб, знаходили за латами червінці (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 105); Мишко розкопав землю під буком і знайшов красну бузинову паличку (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 204); — Коли прорвалась до підвалу підмога (від будинку зостався самий підвал), вона довго не могла розкопати нас (Юрій Яновський, II, 1954, 138); — Коли б мені дали з півсотні козаків чи навіть молодиць, я, може, десь і розкопав би в нашій Долині трохи селітри (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 408);
//  Копаючи, риючи, розширювати що-небудь. Приходилось розкопувати яму ширше, щоб вийняти її [плиту] (Іван Франко, VI, 1951, 123); — Ота мені каторжна гора потрощила не одного воза!.. — То застав синів трохи розкопати шлях, — сказав кум (Нечуй-Левицький, II, 1956, 269).

2. перен., розм. Детально розбирати що-небудь, копатися в чомусь з метою з'ясувати щось. — Треба розкопувати архіви свого краю (Олесь Донченко, II, 1956, 11); — Хе-е! Ще й брехню завдає! — сказав Грицько, хитнувши головою. — От тобі й знай! Та пожди, не забивай баки. Ми все розкопаємо, все розвідаємо... (Панас Мирний, III, 1954, 125); — Я на це не піду, пане Бастерт. Надто небезпечна справа. Тепер уже створено нову поліцію, і мушу вам сказати, там зібралися розумні хлопці. Вони зразу все розкопають, хоч би як обережно я не діяв (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 148);
//  Знаходити, виявляти що-небудь внаслідок пошуків, розбору. В глибинах університетської бібліотеки студенти розкопують потрібну їм литературу (Іван Микитенко, I, 1957, 146); Це була фотокопія заяви, яку колись, ще бувши шістнадцятилітнім хлопцем, писав Ріхард Баум.. А проте, заява залишилася, і Ервін Майєр зумів розкопати її (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 232).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 708.

Коментарі (0)