в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкрадач»:

РОЗКРАДА́Ч, а, чол. Той, хто розкрадає що-небудь. — Будеш відповідати перед судом. Я під захист розкрадачів державного майна взяти не можу, — наче каменюкою жбурнув [секретар райкому] (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Всі знають, що Лигун браконьєр, розкрадач народного добра, злодюга, але йому від того мало горя (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 137); Боротьба з порушенням трудової дисципліни, з прогульниками, бракоробами, розкрадачами суспільної власності.. є найпершим завданням (Наука і життя, 1, 1973, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 711.

Коментарі (0)