РОЗКРИ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко РОЗКРИЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., РОЗКРИ́ЛИ́ТИСЯ, илюся, илишся, док.
1. Широко розгортати свої крила. * Образно. Новий ранок розкрилювався над прояснілою картою міста (Михайло Стельмах, На .. землі, 1949, 196); В кожнім серці розкрилився птах (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 111).
2. перен. Широко розходитися, розкидатися в боки. Ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби, Розкрилюються вітами широко (Максим Рильський, III, 1961, 208); Довгими прибудовами розкрилилась біла пристань на березі Дніпра (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 69).
3. перен. Розвиватися на повну силу. Талант композитора [П. І. Майбороди] розкрилився після війни (Мистецтво, 6, 1966, 10).