в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкривати»:

РОЗКРИВАТИ, аю, аєш, недок., РОЗКРИТИ, ию, иєш, док., перех.

1. Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого-небудь. [Анна:] Що се в тебе тута, в сім медальйоні? .. (Розкриває медальйон раніше, ніж Долорес устигла спинити її руку) (Леся Українка, III, 1952, 330); Скиба взяв мішок і розкрив куховку, що тут же біля полу стояла, накрита ряденцем (Андрій Головко, I, 1957, 331); Вона розкрила свою сумочку і дістала з неї згорнутий трубочкою папірець (Олесь Гончар, IV, 1960, 67);
//  Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. Мила, день уже давно! Як для мене вірне серце, ти у сад розкрий вікно (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 122).

2. Скидати, зривати покрівлю, верх з будівлі, споруди. Вкупі з матір'ю він день у день порається коло хати. Розкрив її, оббив зокола й зсередини (Панас Мирний, I, 1949, 324); В оту ніч буря розкрила покрівлю — в дірки місяць ллє голубе сяйво і од того в клуні видко (Андрій Головко, II, 1957, 235);
//  Знімати покриття, верхній шар з чого-небудь. Щоб почати безпосередньо розробляти вугільну верству, треба спочатку розкрити її, тобто.. прибрати породу, яка вкриває її (Наука і життя, 7, 1956, 7);
//  Відгортати, зсувати яке-небудь накриття на кому-, чому-небудь, роблячи його видним, доступним зорові. [Річард:] Нема чого показувать багато. Хіба оце... (Іде й розкриває статую) (Леся Українка, III, 1952, 116); [Савка:] Ляжу, думаю, на возі. Задрімав. Аж чую, шамотить щось до воза; підійшло, давай кожуха розкривати (Степан Васильченко, III, 1960, 61);
//  Розкутувати або розстібати що-небудь з одягу. Розкриває [Лісовик] свою кирею і дістає досі заховану під нею пишну.. багряницю (Леся Українка, III, 1952, 244); Побачивши Давида, дівчина оторопіла, трохи розкрила хустку, зачудовано поглянула (Михайло Стельмах, I, 1962, 139);
//  Позбавляючи покриття, оголяти що-небудь. [Лукаш:] Се ти?.. Ти упирицею прийшла, щоб з мене пити кров? Спивай! Спивай! (Розкриває груди) (Леся Українка, III, 1952, 267).

3. перен. Робити що-небудь доступним, можливим, досяжним для кого-небудь. Які блискучі відкриття принесе ще для землі звільнена людина!.. Які дари розкриє вона перед нами..! (Олександр Довженко, III, 1960, 69); Земля розкриє свої скарби, почне давати те, що вона може дати при хорошому обробітку (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 168);
//  Віддавати щось у чиє-небудь розпорядження; надавати. Наша «Літературна газета», наші журнали, зокрема «Дніпро», досить широко розкривають свої сторінки для творів молодих (Максим Рильський, III, 1955, 424).

4. Розправляти або розгинати що-небудь згорнуте, складене. Олімпіада Іванівна несе альбом, Люба бере його в руки, але не розкриває (Леся Українка, II, 1951, 71); Близько тисячі метрів падав він, не розкриваючи парашута (Радянська Україна, 11.I 1959, 3); Петро розкрив телеграму здивовано: — 3 Ясинуватої, — здвигнув плечем (Андрій Головко, I, 1957, 459);
//  Розмикати, розтуляти що-небудь стулене і т. ін. Сіла [Ніна] проти люстра. Підводила бровенята, розкривала вуста — милувалась із себе (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 233); «Серце моє! доле моя! Розкрий карі очі! Подивися, усміхнися! Не хочеш? не хочеш!» (Тарас Шевченко, I, 1963, 161);
//  Розпускати (бруньки, листя, квітки). Пелюстки свої блакитні під сонцем пролісок розкрив (Володимир Сосюра, II, 1958, 84);
//  Розпрямляти, розслаблювати що-небудь стиснуте, зціплене; розтискати, розціплювати. Івась розкрив жменю — і очі його стали. Коник лежав на долоні, зелений та неживий (Панас Мирний, I, 1954, 176).
Розкривати (розкрити) обійми див. обійми; Розкривати (розкрити) очі кому — те саме, що Відкривати (відкрити) очі (див. відкривати). Шевченко ніколи не мирився з панами, відстоював інтереси трудівників, розкривав їм очі на соціальну неправду (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 36); Розкривати (розкрити) рот (рота) див. рот.

5. Розпечатувати або розпаковувати що-небудь (лист, посилку і т. ін.). Тобі посилку принесуть в хату, нікуди не треба йти получать, ти .. кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Леся Українка, V, 1956, 209); Навіть розкрити індивідуальний пакет Варвара не вміла (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 244).

6. перен. Допомагати зрозуміти, усвідомити що-небудь, давати уявлення про щось. То нічого, що ми ще малі, — Розкривають нам світ вчителі (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 76); Завдання вчителя історії полягає в тому, щоб розкрити перед учнями вирішальне значення праці радянських людей (Український історичний журнал, 1, 1960, 91);
//  Робити ясним, доступним для розуміння, сприйняття. І поезія, і звуки, і образи — все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл (Гнат Хоткевич, II, 1966, 119); Драматург повинен гостріше розкривати конфлікти і зіткнення.., сміливо і рішуче змальовувати людські почуття (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 167);
//  Щиро й відверто розповідати, повідомляти про що-небудь особисте, інтимне. Маруся почала говорити.. Розкривала всю свою душевну рану; плакала, скаржачися, голубкою воркуючи (Гнат Хоткевич, II, 1966, 265); Виходили промовці й розкривали творчі плани — і поляки й росіяни, українці і литовці (Павло Тичина, II, 1957, 239).
Розкривати (розкрити) душу (серце, думки і т. ін.) кому — те саме, що Відкривати (відкрити) душу (серце) (див. відкривати). Ви скажіть, що думаєте.., бо я ж перед Вами всю свою душу розкриваю (Панас Мирний, V, 1955, 393); От якби мати вірну дружину, тиху, сумирну, щоб перед нею можна було розкрити своє серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 22).

7. перен. Виявляти, помічати і показувати в кому-, чому-небудь те, що раніше не було відоме, помічене. Щепкін, який до дрібниць знав провінціальне життя, зрозумів і розкрив Гоголя, як ніхто (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 330);
//  Повністю виявляти можливості, якості і т. ін. чого-небудь. Талант визначається глибинами спадковості, потім його розкривають, вирощують, розвивають (Літературна Україна, 11.V 1971, 1); Вільна праця розкрила творчі сили хліборобів. Виросло багато передовиків виробництва (Хлібороб України, 9, 1969, 10);
//  Робити відомим, відкривати (якусь таємницю і т. ін.). Художник зустрічається з матір'ю дівчинки. Він розкриває їй таємницю (Олесь Донченко, VI, 1957, 627); Досі ніхто в класі не розкрив цього великого секрету (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 67).
Розкривати (розкрити) себе — виявляти, показувати свої здібності, можливості в чому-небудь. М. Рильський розкриває себе як майстер філологічного аналізу творів Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Гоголя, Л. Толстого, А. Чехова та ін. (Літературна Україна, 14.XII 1962, 2); Розкривати (розкрити) [свої] карти — повідомляти про (свої) задуми, наміри і т. ін. — Шілінг розкриває свої карти, знай — козиряючи бубновим тузом народної республіки. Він мріє про революцію в Німеччині (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 18).

8. Виявляти, викривати (таємну організацію, групу, змову і т. ін.). Навесні Григорій розкриває контрреволюційну офіцерську організацію (Знання та праця, 3, 1967, 5); — Там у вас двох студентів заарештували за якусь підпільну роботу, кажуть, гурток таємний розкрили (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 320);
//  Розповідати, повідомляти про чий-небудь злочин, чиїсь зловживання і т. ін. — І покрили ... Людську кров покрили... Та ні! .. Василь Порох живий?.. він вас розкриє... (Панас Мирний, II, 1954, 148).

9. Відкривати, встановлювати що-небудь шляхом досліджень, висновків, спостережень. Маркс уперше розкрив зміст та історичний характер вартості як економічної категорії, що виражає виробничі відносини (Комуніст України, 6, 1966, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 713.

Коментарі (0)