в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкриватися»:

РОЗКРИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗКРИТИСЯ, июся, иєшся, док.

1. Відтуляючись, розсуваючись і т. ін., ставати доступним для проникнення ззовні або назовні. Розкриваються люки на повітряних кораблях, і тисячі парашутистів розцвітають в небі над тайгою (Олександр Довженко, I, 1958, 126); От мене бере [козак] Неначе на руки та несе в могилу, А чорна могила ще гірше розкрилась (Тарас Шевченко, II, 1963, 255); Ось і дерево дубове зустрічає шумом віт. А під ним розкрився Вові в підземелля чорний хід (Володимир Сосюра, II, 1958, 45);
//  Розводитися, розсуватися (про стулки дверей, вікна, віконниці і т. ін.).- Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 513); Через кілька хвилин важкі, упевнені кроки почулися в коридорі, і двері кімнати розкрилися (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 42).

2. Звільняючись від накриття, ставати видним; висуватися з-під ковдри, покривала і т. ін. Вовтузиться [Устина], розкривається, тоненькі рученята за голову закидає, водить розплющеними очима (Степан Васильченко, I, 1959, 197); Катря.. прихилилася знову до Артемка: розкрилось хлоп'я, то вкрила ряденцем (Андрій Головко, II, 1957, 229).

3. перен. Ставати доступним, можливим, досяжним для кого-небудь. — Перед нами розкриваються можливості одержання рослин з небувалими властивостями (Олександр Довженко, I, 1958, 474); Нові, широкі горизонти розкрилися перед Галичиною в ті дні, коли.. виступив на арену літературної, громадської і наукової роботи Іван Франко (Максим Рильський, III, 1955, 269).

4. перен. Ставати доступним для огляду, поставати перед очима. Поля розкривалися чимраз більше перед ним і манили своїм тужливим смутком, мов у вічність (Ольга Кобилянська, II, 1956, 109); Простір розкривався, скільки сягало око (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 177); Город, як на папері, став, і все перед їх очима розкрилося: і білі хати, і гарні двори (Панас Мирний, I, 1954, 257);
//  Раптово опинятися, виявлятися в полі зору. Праворуч, неначе в чародійному краю, розкрилось рівне коло плеса (Михайло Стельмах, II, 1962, 68);
//  Виникати, поставати в уяві, свідомості. Лютувала хуга. І рай далекого дитинства розкривався перед ними червоними маками, рожевим цвітом і волошками (Олександр Довженко, I, 1958, 314); Широкий світ розкривається перед нами, коли ми читаємо книги Івана Франка (Максим Рильський, IX, 1962, 35);
//  Ставати ясним, доступним для розуміння, сприйняття. Художній сценічний образ, творцем якого є актор, розкривається за допомогою відображення на сцені дій і вчинків, властивих тільки для даного образу (Мистецтво, 3, 1959, 12).

5. перен. Повністю виявляти свої якості, риси характеру, погляди, здібності, смаки і т. ін. — Хіба не буває, що в одному-єдиному вчинку людина розкривається в усій своїй душевній красі? (Андрій Головко, I, 1957, 458); Чим більше розкривалася [Вутанька] з трибуни перед людьми, тим дальшою ставала для нього самого (Олесь Гончар, II, 1959, 192); Тепер його цікавила не стільки сама розповідь, як оповідач і його ставлення до того, що він говоритиме. Людина дуже добре розкривається під час розповіді (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 39);
//  Ставати явним, помітним, неприхованим (про якості, почуття, риси характеру і т. ін.); повністю виявлятися. Старий гідротехнік мав вдачу, яка розкривалася не з першого слова (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 52); Кращі людські якості розкриваються нині в колективній праці, в ставленні до спільної справи (Шамота, Талант і народ, 1958, 112);
//  Ділитися з ким-небудь своїми думками, почуттями; щиро й відверто розповідати, повідомляти щось про себе. Варто було людині лише звернутися до неї з щирою душею, і вона одразу розкривалася їй назустріч (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 125); Підіпригора.. знизав плечима і нічого не відповів. Що ж, Погиба розгадав, що він хитрує, але не розкриватися ж перед ним (Михайло Стельмах, II, 1962, 54).
Розкривається (розкрилося, розкриється) серце чиє; Розкривається (розкрилася, розкриється) душа чия — хто-небудь щиро й відверто розповідає про себе, про свої думки, почуття; чиїсь думки, почуття стають відомими для когось. Була урочистість в поснулому домі. Серця розкривались, ясніли думки, Чуття прокидались, нові й невідомі... (Леонід Первомайський, II, 1958, 343); — Любиш землю? — А хіба її можна не любити? — .. враз неждано розкрилася замкнута душа підлітка (Михайло Стельмах, II, 1962, 69).

6. Розходитися, зміщуватися в різні боки, роблячи видимим що-небудь (про те, що затуляє, заслоняє, покриває собою щось). Сиза хмара диму то густішала, закриваючи поле, то розкривалася, і тоді видко було розташування російських полків (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 153);
//  Розстібаючись, розходитися, відхилятися в різні боки (про поли одягу). Пан з привітною усмішкою підвівся назустріч поетові. Його незастібнутий сюртук раптом розкрився на грудях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 437).

7. Переставати бути зімкнутим, стуленим; розмикатися, розтулятися. Припухлі устоньки, мов рожева квітонька, розкриваються, блищать білі та рівні зубенята (Панас Мирний, III, 1954, 193); Широке лице Абрамки також роз'яснилося, губи розкрилися (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 113).

8. Розпрямлятися, розправлятися (про що-небудь згорнуте, складене). Шарпонув [брат] парашут, і душа замліла: парашут розкрився, але драний весь, самі клапті над головою! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 22);
//  Розпускатися, розпукуватися (про бруньки, листя, квітки). Народжувалося стебло з крихітних блідих ростків, розкручувався лист, розкривалася парость (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 210); Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени (Леся Українка, I, 1951, 227).
Розкриваються (розкрилися, розкриються) очі — те саме, що Відкриваються (відкрилися) очі (див. відкриватися). Народові треба говорити правду. Тільки тоді у нього розкриються очі, і він навчиться боротися проти неправди (Ленін, 32, 1973, 15).

9. Ставати відомим кому-небудь, переставати бути таємницею (про щось раніше приховане, невідоме); викриватися, виявлятися. Другий день крок за кроком розкривалися жахні злочини підсудних (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 296); В думці побоювавсь він, щоб старенька, вмиваючи ногу, Шраму на ній не впізнала, — усе тоді зразу б розкрилось (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 331).

10. Починати знову ятритися, гноїтися (про рану). — Дівчино, — сказав я, — у нього дві рани на тілі, і кожна може розкритися (Юрій Яновський, II, 1958, 131); На Поділлі довелося довго відлежуватися — розкрилися погано загоєні рубці, занили, заскрипіли пробуравлені кості (Михайло Стельмах, II, 1962, 189).

11. тільки недок. Пас. до розкривати 1, 2, 5—7.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 714.

Коментарі (0)