в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкурювати»:

РОЗКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУРИ́ТИ, курю, куриш, док., перех.

1. Затягуючись, викликати або підтримувати горіння (цигарки, люльки і т. ін.). Вольф замовкає й починає поволі розкурювати загаслу люльку (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 121);
//  Запалювати, припалювати (цигарку, люльку і т. ін.) для куріння; прикурювати. Він витягає з кишені люльку, що дуже нагадує револьвер, набиває її пахучим тютюном, розкурює (Вадим Собко, Любов, 1935, 42); Варвара взяла цигарку й невміло розкурила її од танкістової цигарки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 433).

2. перев. недок. Проводити час за курінням; курити, покурювати. Коли генерал під'їхав ближче, він побачив шофера в засмальцьованому кожушку, що розкурював козячу ніжку, ліниво пересварюючись із двома бійцями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 503).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 720.

Коментарі (0)