в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкуркулений»:

РОЗКУРКУ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкуркулити. Разом з гітлерівцями в дні страшної навали прийшли в село, ніби з того світу повернулись, розкуркулені хазяї та їхні синочки (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 44);
//  розкуркулено, безос. присудк. сл. Вгорі колись стояв хутір заможної родини Стоянів. У тридцятому Стояна розкуркулено й виселено, а пізніше знесено й хутір (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 97).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 720.

Коментарі (0)