в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкушувати»:

РОЗКУШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУСИТИ, ушу, усиш, док., перех.

1. Кусаючи, розділяти що-небудь на шматки, частини. Бере [Пушкін] ложечкою ягідку аґрусу. Розкушує і.. відчуває, як по піднебінню розповзається кисло-солодкий сік (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 471); Марта вкинула в рот картоплину, розкусила й виплюнула (Нечуй-Левицький, III, 1956, 113);
//  Кусаючи, руйнувати оболонку, покриття чого-небудь (горіха і т. ін.). Янцьо сів коло тата під піч на лаву й почав вибирати з-за пазухи незрілі ще лісові горіхи, розкушувати їх зубами (Ольга Кобилянська, III, 1956, 483).

2. перев. док., перен., розм. Зрозуміти кого-, що-небудь, розібратися у комусь, чомусь. [Храпко:] Молода неповинна душа зразу помітила, зразу розкусила, що воно за ірод придався... А я, старий дурень, зовсім не те думав... (Панас Мирний, V, 1955, 203); П'ять місяців спільної роботи — цього цілком досить для того, щоб розкусити всяку людину, навчитися впливати на неї (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 99).
Розкусити твердий (міцний) горіх (горішок) — з великими труднощами впоратися з чим-небудь, розв'язати якесь складне завдання. Вночі хлопець розкусив твердий «горішок»: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами усі деталі... (Радянська Україна, 1.V 1971, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 721.

Коментарі (0)