в означеннях
Тлумачення, значення слова «розквартировуватися»:

РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, док. Оселятися де-небудь, розміщуватися по квартирах (про військову частину, велику групу людей і т. ін.). Внизу в селі, де мала розквартируватись рота, було темно хоч в око стрель (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 527); Ще не встигли німці розквартируватися, як Тадик підшукав хату під старостат, наказав навести блиск (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 418);
//  тільки док., рідко. Зупинитись де-небудь на тривале проживання. Він пообіцяв незабаром відвідати Київ, а то й зовсім розквартируватися в ньому (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 445).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 691.

Коментарі (0)