в означеннях
Тлумачення, значення слова «розквітаючий»:

РОЗКВІТА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до розквітати. Сходить сонце, у вікно видно розквітаючий бузок (Радянське літературознавство, 2, 1957, 50); «Розкладання християн» набирає у нього [у Ш. Руставелі] характеру сміливої боротьби за нове життя, очищене від бруду й брехні, за красу вільної, всебічно розквітаючої людини (Павло Тичина, III, 1957, 61); Ціла Росія буде прислухатися, як ці випадкові слухачі, до кожного слова, що він [М. Гоголь] уже написав і що напише в повну силу своєї розквітаючої душі (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 483).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 693.

Коментарі (0)