в означеннях
Тлумачення, значення слова «розкинутий»:

РОЗКИ́НУТИЙ, рідко РОЗКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкинути. Руки його були широко розкинуті, ніби він збирався вітати Ясеня палкими обіймами (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 30); Куди глянеш, усе поля широкі, чисті, і по полях дуби — зрідка дуб од дуба, як намети розкинуті проти сонця (Марко Вовчок, I, 1955, 340);
//  у знач. прикм. У тонкій, білій сорочечці, трохи розхристаній, в одній спідниці, з розкинутими косами.. стояла вона перед ним, як русалка (Панас Мирний, II, 1954, 226); Поснулі, розкинуті постаті сп'янілих погромників тулилися скрізь серед цього розгардіяшу і руїн (Юрій Смолич, II, 1958, 41); Під широко розложеними галузями сосни цвіли розкиненими громадами сині та білі фіалки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 697.

Коментарі (0)