РОЗКИ́СЛЮВАЧ, а, чол., спец. Хімічна речовина, признач. для розкислювання металу або ґрунту. З підвезенням розкислювачів до мартенів на тачці покінчено. Цю операцію механізовано (Робітнича газета, 31.I 1962, 2).
РОЗКИ́СЛЮВАЧ, а, чол., спец. Хімічна речовина, признач. для розкислювання металу або ґрунту. З підвезенням розкислювачів до мартенів на тачці покінчено. Цю операцію механізовано (Робітнича газета, 31.I 1962, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 698.