в означеннях
Тлумачення, значення слова «розлад»:

РО́ЗЛАД, у, чол.

1. Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37); Іван через розлад з батьком, якого так поважав Артьомов, почував себе недобре (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 117); Розлад у Сніжковій сім'ї все глибше пускав своє коріння (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 211);
//  Чвари, ворожнеча, розбрат. — Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас, .. Щоб молодечую Згоду зірвать (Іван Франко, XIII, 1954, 156).

2. Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках і т. ін. Уночі 30 липня 1705 р. почалось повстання стрільців і нижчих верств міського населень ня Астрахані.. Серед повсталих почався розлад (Історія СРСР, II, 1957, 16); Директорці [петлюрівці] прикладають всіх сил, щоб дезорганізувати революцію, внести в її сили розлад (Василь Еллан, II, 1958, 218);
//  Відсутність відповідності з чимсь у чиїх-небудь діях, вчинках. Вони [Лессінг і Бєлінський] бачили, що розлад телігенцією і життям дійшов крайніх границь і далі йти не може (Іван Франко, XVI, 1955, 44).

3. Порушення душевної рівноваги. Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще.., може допомогти йому [Оленчуку] звільнитись від зв'язаного з цим становищем внутрішнього розладу, сумнівів та гризот (Олесь Гончар, II, 1959, 61); Кілька днів приглядався [батько] до доньки, вишукуючи симптомів розладу і, не знайшовши таких, викликав до себе в кабінет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 450).

4. Порушення нормальної діяльності, функціонування яких-небудь органів. Вранці він прокинувся і відразу відчув розлад в усьому організмі (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 150); Вуйко Ілакович з огляду на шлунковий розлад у тітки Наталі делегував на родинне свято.. сина (Ірина Вільде, III, 1968, 393); Розлади внутрішнього дихання виникають при порушенні дихальної здатності самих клітин організму (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 283).

5. Відсутність злагодженості у звучанні (музики, співів). Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 482).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 721.

Коментарі (0)