в означеннях
Тлумачення, значення слова «розладнаний»:

РОЗЛА́ДНАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розладнати. Шостак не діждався критичного моменту.. і вискочив із своєю сотнею на розладнані війська Ружинського (Іван Ле, Наливайко, 1957, 314).

2. у знач. прикм., перен. Розміщений безладно, без належного порядку. Катря звільнила руку, підвелася, як у сні, постояла біля пня, а потім.. пішла туди, де крізь розладнаний стрій дерев ще виднілося стемніле небо (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 226).

3. у знач. прикм. Який розладнався, став непридатним для використання внаслідок несправності окремих частин, деталей, вузлів і т. ін. (про машини, механізми, знаряддя, пристрої і т. ін.). Розладнані транспортні засоби.

4. у знач. прикм. З порушенням нормальної діяльності, функціонування яких-небудь органів; дуже ослаблений, підірваний (про здоров'я, нервову систему і т. ін.). Однак розладнане здоров'я примусило його [Д. І. Менделєєва] виїхати на південь, до Сімферополя (Наука і життя, 2, 1959, 48);
//  З порушенням нормального перебігу (про функції організму). Є люди, які дуже терплять від того, що у них розладнаний сон (Знання та праця, 3, 1968, 28).

5. у знач. прикм. З порушенням ладу у звучанні (про музичні інструменти і т. ін.). Він увесь вечір тарабанив полечки, вальси, краков'яки й мазурки на розладнаному піаніно (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 32).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 722.

Коментарі (0)