в означеннях
Тлумачення, значення слова «розладнуватися»:

РОЗЛАДНУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗЛАДНАТИСЯ, ається, док.

1. Втрачати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні і т. ін. Один за одним почали охоплюватись полум'ям танки другої, третьої, п'ятої лави... Крицевий стрій розладнався (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 385).

2. Ставати непридатним для використання внаслідок несправності окремих частин, деталей, вузлів і т. ін. (про машини, механізми, знаряддя, пристрої і т. ін.). Чому трактор не в роботі? Виявляється, що не встиг він вийти в поле, як розладнався задній міст (Радянська Україна, 7.IV 1961, 2).

3. Припинятися, перериватися у своєму ході, розвитку і т. ін. Наша розмова невдовзі розладналася (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 138);
//  Не здійснюватися, не збуватися через якісь перешкоди. Жека, схилившись на стіл, плакала. Хтозна чого? Може, від горя, що так нагло розладналося наступне весілля, а може, й від радості, що розладналося воно своєчасно (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 144).

4. Переставати нормально діяти, функціонувати (про які-небудь органи). Він прокинувся вранці мокрий, як миша, шлунок у нього розладнався (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 579);
//  Переставати нормально відбуватися, протікати (про які-небудь процеси в живому організмі). Під час гіпертонічної хвороби у корі головного мозку розладнується співвідношення між процесами збудження і гальмування (Наука і життя, 2, 1965, 19).

5. Переставати звучати в лад; ставати розладнаним (у 5 знач.). Розладнався спів;  * Образно. Розладнався був хлопець, щось там у нього не витанцювалось з Маячкою. Аж зажурився (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 349).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 722.

Коментарі (0)