в означеннях
Тлумачення, значення слова «розледащіти»:

РОЗЛЕДАЩІТИ і рідко РОЗЛЕДАЧІТИ, ію, ієш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. Ото, серце, од того часу він так розледащів, що й за роботу не візьметься (Нечуй-Левицький, III, 1956, 284); Зв'язківці розледащіли, звиклися до спокійного, безтурботного життя (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 248); — І до чого ж жінки розледачіли! Зокола хати не примазані, аж соромно! (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 48);  * Образно. Ніч забарилась, як навмисне, розледачіло, як на зло, нестерпне сонце — висне й висне, до пругу ледве доповзло (Василь Швець, Неспок. літо, 1959, 173);
//  розм. Стати нестриманим у своїх діях, вчинках, у поведінці; розбеститися, розпуститися. Недоук попович, що тинявсь по монастирях, був слимаком та розпивсь, розледащів і пошився в босяки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 294); Максим — як ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок... Так розледачів, розібрався, розпився, що сказано: ні до чого (Панас Мирний, I, 1949, 214); — Я з братією воюю он як! Розжиріли, розледачіли. Ніякого сорому не знають (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 124).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 724.

Коментарі (0)