в означеннях
Тлумачення, значення слова «розлягатися»:

РОЗЛЯГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗЛЯГТИСЯ, яжуся, яжешся; мин. ч. розлігся, ляглася, лося; док.

1. Лягати вільно, невимушено, розкинувшись; зручно вмощуватися, лежачи на чому-небудь. Кіно показували .. прямо надворі, в садку. Глядачі розлягалися прямісінько на траві (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 40); Фрідріх ні на кого не звертає уваги. Він розлігся горілиць на колодках (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 86);
//  розм. Вільно, зручно сідати на що-небудь; розсідатися, і [Горпина:] Добривечір вам у вашу хату! (Кидає до порога кошик і розлягається на стільці) (Нечуй-Левицький, II, 1956, 476); Лазар спав досхочу, наїдався і грав у карти, напивався горілки і, розлігшись у м'якім кріслі, коверзував (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 196).

2. перен., розм. Розноситися в навколишньому просторі (про дрібні частинки чогось, запахи і т. ін.). Важкий дух польових васильків.. розлягався в солонуватому повітрі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 163); Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися (Леся Українка, I, 1951, 251); По вулиці залопотіло щось раптом і з гиком пронеслося. Лиш курява знялась, видко, як по подвір'ю розляглась (Андрій Головко, I, 1957, 107).

3. перен. Голосно звучати, дзвінко лунати в навколишньому просторі. По майдані розлягався розпачливий плач В арки (Мирослав Ірчан, II, 1958, 35); Далеко десь раптом постріл розлігся й луна покотила його по байраках та горах (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 8); Ми в'їхали в село. Неначе у дрімоті Почулись голоси, розлігся сміх і спів (Максим Рильський, I, 1960, 151);
//  Ставати широко відомим; поширюватися, розповсюджуватися (про новини, чутки, поголоски і т. ін.). Розляглася чутка, що пан свата чи вже висватав якусь генеральську дочку (Марко Вовчок, VI, 1956, 324).
 Аж луна розлягається (розлягалася, розляглася) — дуже голосно (про шум, крик, спів і т. ін.). Кругом по гаю щебечуть солов'ї, аж луна розлягається (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 99).

4. чим, від чого і без додатка, перен. Наповнюватися голосними звуками (криком, співом, сміхом і т. ін.). Прокинулось усе .. Луги, струшуючи срібну росу, розлягалися співами своїх соловейків (Панас Мирний, I, 1954, 318); Вилазили [діти] батькові на рівні широкі плечі.., і тоді вже вся хата розлягалася від сміху, вереску і тупоту (Михайло Стельмах, Хліб .., 1959, 91).

5. перен. Охоплювати великий простір, далеко простягатися; розкидатися. Розлягалось поле, рівне, сіро-зелене, голе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Підходили [хлопці] до села. В левади, в садки загорнуте, розлягалося воно по той бік річки (Андрій Головко, I, 1957, 124); Широко розляглись поля зелені з буйними хлібами (Борис Грінченко, II, 1963, 322); Море розляглося на всі краї. У високому небі звиваються птахи (Олесь Гончар, III, 1959, 182);
//  Широко відкриватися перед очима, зором; ставати видним на всьому просторі. Пшениця чиста, пишна, добірна розляглася тепер перед очима, наче море (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 224).

6. перен., рідко. Дуже голосно, надривно плакати, кричати. — Паць, паць, паааць ... — розлягалася Маруся, заганяючи двоє поросят (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 34); Вдарив дзвін на пожежу.. Вона трохи не одуріла тоді з ляку. Бігала, кричала, дитина собі розлягалася на всю хату — та вона не чула (Панас Мирний, I, 1954, 229);
//  Дзвінко, переливчасто співати. Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 31);
//  Нестримно сміятися, реготати. Люди аж розляглися кругом; а стара дячиха на лиці мінилася та очима, як відьма, водила (Панас Мирний, III, 1954, 86).

7. перев. недок., перен., рідко. Натужно, з надмірним зусиллям працювати; надриватися. — Він усе слабував, неборака, усе на печі, а я сама, бідна, розлягалась і в полі, і на городі, і в хаті — усе сама! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29).

8. рідко. Хилитися, розходитися в різні боки від чого-небудь. Як вихор, мчалася [дівчина] густим житом, воно тільки розлягалося за нею, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном (Панас Мирний, I, 1949, 168); Я чую: десь по межах торохтить грабарка. Ніжно під колісьми травичка розлягається (Іван Микитенко, II, 1957, 34);
//  Руйнуючись, валитися в різні боки; розвалюватися. Захазяйнував [Тимко], як порядний господар: поправив тин, що вже зовсім був розлігся та позаростав бур'яном;.. перекрив.. хлів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 732.

Коментарі (0)