в означеннях
Тлумачення, значення слова «розлючено»:

РОЗЛЮ́ЧЕНО. Присл. до розлючений 2. Платон схопився і, почервонівши, раптом розлючено скипів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 255); Глобу зараз не можна було впізнати. Очі горіли розлючено, обличчя почервоніло (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 120);  * Образно. Вітер розлючено гнав суцільну стіну снігу (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 213).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 732.

Коментарі (0)