в означеннях
Тлумачення, значення слова «розлитий»:

РОЗЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розлити 1—4,6. Він ще постояв трохи, задумавшись та поглядаючи на криницю, на розлиту та розхлюпану воду кругом криниці (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 307); Дніпро внизу розлитий Сяє, грає, котить води... (Максим Рильський, Орл. сім'я, 1955, 39); Скрізь якась покора в тишині розлита, і берізка гола мерзне за вікном (Володимир Сосюра, II, 1958, 67); Але відчувалось, що в ньому [світанку] вже звуки розлиті, Лиш з'явиться сонце — вони задзвенять у блакиті (Леонід Первомайський, II, 1958, 53); Нараз підхоплював Марусю якийсь вир радості й гострого відчування розлитої доокола гірської краси (Гнат Хоткевич, II, 1966, 44);
//  розлито, безос. присудк. сл. Верба наказував, щоб вона [радистка] виходила з своєї схованки тільки через отой телефонний люк, де розлито смердючий соляр і смолу (Василь Кучер, Голод, 1961, 423); Скільки там пісень розлито — У степу, де стежка в жито (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 727.

Коментарі (0)