в означеннях
Тлумачення, значення слова «розливати»:

РОЗЛИВАТИ, аю, аєш, недок., РОЗЛИТИ, розіллю, розіллєш і рідко РОЗІЛЛЯТИ, розіллю, розіллєш, іноді розілляю, розілляєш, док., перех.

1. Проливати, лити яку-небудь рідину, хлюпати, бризкати якоюсь рідиною на що-небудь (перев. мимоволі, ненароком, через неуважність і т. ін.). Якось зачепила [княгиня] .. срібну коновку, повну вишнівки, да й розлила по всій скатерті (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 129); — Ой лишенько! через вас я розлила чай (Нечуй-Левицький, II, 1956, 65).
Розливати (розлити, розілляти) кров — те саме, що Проливати (лити, пролити і т. ін.) кров (див. кров). Щораз, як ми кров нашу розливаєм За рідний край, — яка користь кому? Мерзенного деспота уквітчаєм Та й молимось, як богові, йому (Павло Грабовський, I, 1959, 495); — Ти знов благословиш розливати кров твого народу! Слухай, віддай мені моїх синів... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 182); Не помирилися царі за царства.. — і давай мірятись силою: хто більше згубить безневинних душ, хто розіллє більше людської неповинної крові... (Панас Мирний, I, 1954, 359); Розливати (розлити) море (ріки) сліз чиїх; Розливати (розлити) сльози чиї: а) (чужі) завдавати кому-небудь багато горя, страждань. Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море сльоз [сліз] і крові (Тарас Шевченко, II, 1963, 51); — Усі, кажуть, перед богом рівні, а бач: один у неволі скніє, а другий п'є, розливає сльози людські (Панас Мирний, IV, 1955, 177); б) (свої) гірко плакати. Стогнали перед очима люди, розливаючи свої живі сльози... (Панас Мирний, I, 1954, 347).

2. Розподіляти яку-небудь рідину, переливаючи з однієї посудини в декілька або багато інших. Пані, як і завжди, розливала чай, а панич з паном гуторили про вчорашній вечір (Панас Мирний, III, 1954, 161); Бійці сіли.. вечеряти. Багіров мовчки розливав норму спиртного і підносив кожному.. з особливою пошаною (Олесь Гончар, III, 1959, 122);
//  спец. Заповнювати розплавленим металом ливарні форми. — Тут треба сталь чи чавун розливать, а кран ще не має команди (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 474); Сталевар чотири варки Розлив з гарячого ковша (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 6).

3. рідко. Покривати водою, затоплювати який-небудь простір, поверхню чогось. Після похмурої темної ночі, в котру не переставав хлюскати лапастий дощ, розливаючи великі річки-озера по землі, починало світати (Панас Мирний, I, 1954, 317);  * Образно. На сірому небі показалось блакитне озерце.. Озерце в небі виступа з берегів і вже широко розлило води (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322);
//  безос. Викликати повінь, вихід річки і т. ін. з берегів. Іншу призначено кару — у поводях ріки розлити І з неозорого неба наслати дощі ненастанні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 307); Як зійшов весною лід, Як розлило річку, То не раз і він убрід Гнав бідарку-бричку (Степан Олійник, Вибр., 1959, 285).

4. перен. Поширювати, розносити що-небудь у різні напрямки в навколишньому просторі або в певних межах. Резеда розливала тонкі пахощі й сповнила ними всю хату (Нечуй-Левицький, I, 1956, 352); Високо в небі наче висів, тріпочучи крильцями, і радісно розливав свої трелі перший жайворонок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 39); Місяць плив поміж хмар, розливаючи сріблясте сяйво (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 278); Погасла свічка, — тільки кінчик ґноту Червону іскру кидає в темноту, Страшенний чад розливши навкруги (Павло Грабовський, I, 1959, 312); Жита квітучі дух розіллють милий, Зростуть будови з попелу руїн (Максим Рильський, II, 1960, 216).

5. розм. Розбороняти тих, що б'ються, обливаючи їх водою. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися. Якби люди не розлили, то, може б, обидва без голови осталися на батьківськім добрі (Панас Мирний, I, 1949, 218); Мовчки слухала Орина сварки батька та дочки.. Зчиняли бучу, хоч водою їх розливай (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 79).
Водою не розлити (не розіллєш) див. вода.

6. діал. Розбавляти, розводити. Отець шинкував чесно, водою горівки не розливав, і.. народ ішов до нього (Іван Франко, V, 1951, 451).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 725.

Коментарі (0)