в означеннях
Тлумачення, значення слова «розм'якати»:

РОЗМ'ЯКАТИ, аю, аєш, недок., РОЗМ'ЯКНУТИ і РОЗМ'ЯКТИ, кну, кнеш, док.

1. Ставати м'яким або м'якшим. Ночами земля вже тужавіла, але вдень розм'якала проти сонця (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 49); Вода покрила землю, глина розм'якла і розпливлася (Іван Франко, VI, 1951, 124); Сьогодні навіть стоптані черевики не тиснули пальці — розмерзлися і трохи розм'якли (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 266).

2. Втрачати пружність, еластичність (про частини тіла). У неї не тільки лице, шия, руки горіли, — вся вона пашіла, очі так і світили, так і сипали жаром, язик розм'як (Панас Мирний, III, 1954, 279).

3. перен. Ставати розслабленим, млявим (про людину). [Юда:] Змучився ворогуванням людським, дрібною та щоденною сварнею — либонь ще й тим я так тоді розм'як... (Леся Українка, III, 1952, 133); Павло потягнув Крайнюка в землянку, обмив і поголив, дав йому склянку спирту. Крайнюк одразу розм'як (Василь Кучер, Голод, 1961, 78).

4. перен. Ставати розчуленим, добрим, лагідним. Найчерствіша людина розм'якне від наймилішого видовища — нареченої (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 149). Розм'якло серце у кого — хто-небудь став розчуленим, добрим, лагідним. Розм'якло, розніжилось Піхтіреве серце; вже не знає він, що б краще й зробити вірному товаришеві (Степан Васильченко, I, 1959, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 749.

Коментарі (0)