в означеннях
Тлумачення, значення слова «розмальовувати»:

РОЗМАЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.

1. Розписувати що-небудь малюнками, візерунками і т. ін. Учень розмальовує на парті заголовок для стінгазети (Степан Васильченко, III, 1960, 307); — А скрині будемо сьогодні розмальовувати? — запитав Іван, оглядаючи глечики з фарбами (Петро Колесник, Терен.., 1959, 26); Піч Галя розмалювала синіми квітками (Панас Мирний, I, 1949, 359);  * Образно. Почалася справжня зима. Мороз розмалював віконця в лісниковій хатині мережками (Олесь Донченко, IV, 1957, 85);
//  Надмірно гримувати, фарбувати (обличчя). Потім почала [жінка] спокійніше розмальовувати все обличчя (Леся Українка, III, 1952, 710);
//  Розмазуючи, розтираючи щось, покривати ним поверхню чого-небудь, змінюючи її вигляд. Обмастившись по шию в болото і розмалювавши ним обличчя, марширують по березі, взявшись у боки, хлопчики… (Степан Васильченко, I, 1959, 376);
//  Зображувати, малювати кого-, що-небудь у карикатурному вигляді. — Мамо, подивись, як в «Перці» сумських канцеляристів розмалювали! (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 7).

2. перен., розм. Бити, залишаючи на обличчі, тілі сліди від ударів. — Хто ж це тебе отак розмалював? — сплеснула [Олена] руками.. — Та це я з саней упав (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 124); — Небалакучий чернець попався… Трохи розмалювали йому пику мої хлопці… — Аби язика не втнули, — сказав Богин (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 218).

3. перен., розм. Довго, красномовно розповідаючи про кого-, що-небудь, перебільшувати його роль, значення, зображувати у вигідному для себе вигляді. — Приходила тут одна, — така вже нещасна, що глянути та заплакати, й таку вже біду вона розмальовувала аж страх (Марко Вовчок, I, 1955, 384); Налетіла [Катерина] на нього з лайкою,.. то всі аж отетеріли: оце він про цю злюку їм таке співав, оце її розмальовував такими словами? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 277).

4. перен. Викликати в уяві в певній послідовності які-небудь образи, картини. Тут [серед степу] йому думка розмальовувала картину за картиною… (Панас Мирний, II, 1954, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 734.

Коментарі (0)