в означеннях
Тлумачення, значення слова «розміряти»:

РОЗМІ́РЯТИ див. розміря́ти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 743.

Коментарі (0)

РОЗМІРЯ́ТИ, яю, яєш і рідко РОЗМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Міряючи, визначати величину, розміри чого-небудь, відстань між чимсь. Він задуманий ходив, розміряв ступнями гору і викладав, що і де вибудувати (Панас Мирний, IV, 1955, 159); Учні викопали глибокі ями, засипали в них глину та перегній. Кілька днів кипіла робота. Розміряв площу Орел, але не відставала і Елеонора Степанівна (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 197);
//  Міряючи, ділити що-небудь. Аж ось на третій рік — чуємо, якась комісія їде в село, пасовисько розмірювати (Іван Франко, II, 1950, 48); — Кажуть, що неправильно Цимбал панську землю розміряв (Олесь Гончар, II, 1959, 157); Хоч і завтра постановила б громада землю забрати, не яка й морока була б: землеміра викликати та й хай розпланує, розмірить і квит (Андрій Головко, II, 1957, 258);
//  Міряючи, визначати місце для чого-небудь. Межовщики [межовики] там розміряли, Кілочки в землю забивали. На знак, де військові стоять (Іван Котляревський, I, 1952, 282); До вечора він устиг розміряти місця своїх майбутніх будівель, позабивати по кутках кілочки (Михайло Стельмах, II, 1962, 347); Не поспішаючи, години за півтори батько з дочкою майже наполовину розміряли квадрати (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 43).

2. Заздалегідь визначати свої можливості, силу, ступінь вияву чого-небудь і т. ін. Може, не кожен розмірює, чи витримають сили, — а бути ж незламним і залізним — ой як хочеться! (Павло Тичина, III, 1957, 462); [Вороній:] Що ж ... Роби, як знаєш ... Я попередив ... Радив би тільки розмірити свої сили і стан своїх нервів (Олександр Левада, Нові п'єси, 1956, 33).

3. Наперед намічати розпорядок, правила чого-небудь, послідовність у чомусь і т. ін. В людей, що до праці гарячі, учитися кожному з нас — краси богатирської вдачі, умінню розмірювать час (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 25); Живи, люби, скільки можеш, і як можеш, то менше буде жалю, вір мені, ніж коли б ти все розмірила, розважила і відклала на завтра (Леся Українка, V, 1956, 345).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 743.

Коментарі (0)