в означеннях
Тлумачення, значення слова «розмірковувати»:

РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІРКУВА́ТИ, ую, уєш, док.

1. Заглиблюватися думками в що-небудь; мислити, міркувати. Незвичне, якесь млосно-гидке відчуття олов'яної ваготи у всьому тілі не проходило. Але вже здатна була [Надійка] щось думати, згадувати, навіть розмірковувати (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 187).

2. про кого — що, над ким — чим. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки; обмірковувати. В неділю вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, оглядала .. матеріал, розмірковувала і розпитувала про ціни в лісників (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25); Другого дня я довго тинявся по саду Шевченка, все ще розмірковуючи над тим, що ж мені робити (Ярослав Гримайло, Подробиці .., 1956, 126); Остап був не з полохливих. Але, розміркувавши, вирішив не рискувати життям по-дурному (Андрій Головко, II, 1957, 575);
//  над чим і без додатка. Думати над чим-небудь, роздумувати про щось. Не розмірковуючи для чого, петляючи між деревами, Дмитро великими кроками спускається вниз (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 514); Не розмірковуючи довго, він витяг з кишені ножа, розкрив його і встромив у землю (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 22); О. Нестор був так збентежений і зворушений до глибини душі, що не був в силі розміркувати над сими питаннями (Іван Франко, VII, 1951, 72).

3. перев. недок. Висловлювати свої думки, говорити про що-небудь. — Війна, бачите, нині пішла незвичайна, — розмірковує полковник (Іван Ле, Мої листи, 1945, 178); Демид палив цигарку за цигаркою та сумовито розмірковував: — Марнотратство яке на світі, ох, марнотратство ... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 743.

Коментарі (0)