в означеннях
Тлумачення, значення слова «розмовник»:

РОЗМО́ВНИК, а, чол.

1. Посібник для вивчення іноземної мови, в якому подані зразки розмов на різноманітні теми. Він довго гортав заяложеного розмовника, нарешті відшукав потрібну фразу (Василь Кучер, Голод, 1961, 218); Вже добрих три тижні тому він замовив собі німецько-російський словник і розмовник (Гашек, Пригоди .. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 552).

2. розм. Той, хто розмовляє з ким-небудь; співрозмовник. Обидва розмовники були колись нерозлучними друзями в світі (Леся Українка, III, 1952, 742); Коли від дині залишилися самі лушпайки, розмовники згадали за полоненого (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 747.

Коментарі (0)