в означеннях
Тлумачення, значення слова «розмикати»:

РОЗМИКАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІМКНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Роз'єднувати що-небудь зімкнуте, стулене, з'єднане; розтуляти. Не розмикаючи міцно стиснутих рук, може, хвилину цілу стояли [хлопці], розглядаючи один одного (Андрій Головко, II, 1957, 446); Лара, все ще не розмикаючи повіки, потягнулася, сплівши пальці над головою (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 256); На олені був вовк. Він і мертвий не випускав шию оленя. Оротук ножем розімкнув йому зуби (Микола Трублаїні, II, 1950, 27);
//  Збільшувати інтервали, дистанцію між тими, хто стоїть в строю;
//  Порушувати контакт в електричному колі. Принцип телеграфування за допомогою цього апарата [Морзе] полягає ось у чому. Спеціальним ключем замикають і розмикають електричне коло з різною тривалістю періодів замикання і розмикання (Наука і життя, 8, 1963, 52).
Розмикати (розімкнути уста) — починати говорити. — Де шукати [скарб]? Та Козак німував. — Чи, може, де в печері? Запорожець уст не розмикав (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 317); — У себе в кімнаті своїй обидві співають — нема вгаву, а в бесіді.. уста не вміють розімкнути, німіють... (Марко Вовчок, I, 1955, 376); Почувала [Гаїнка], що мусить щось сказати, відповісти на ці слова, та не могла розімкнути уста (Борис Грінченко, II, 1963, 400).

2. розм., рідко. Те саме, що відмикати 1. — А, ти, злодіяко якийсь! — лютився капрал, поставив ліхтарню на підлогу і взявся розмикати колодку (Іван Франко, I, 1955, 316); Розімкнув замок: все приміряв то той, то другий ключ, поти не знайшовся такий, що якраз прийшовся (Панас Мирний, III, 1954, 166).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 739.

Коментарі (0)