в означеннях
Тлумачення, значення слова «розминати»:

РОЗМИНАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІМ'ЯТИ, зімну, зімнеш, док., перех.

1. Мнучи, розтираючи що-небудь, робити його м'яким або перетворювати в м'яку масу; роздрібнювати, розтирати. Крокуючи узбіччям дороги, скульптор раз у раз підбирав на схилах глину, розминав її в пальцях (Олесь Гончар, I, 1954, 505); Дід Федір розминає в руках блискучий буковий листочок (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 34);
//  Розтираючи (колосок), виминати зерно. Швидко вистигне тут колос. Прийде сива борода на ниву, розімне його в шершавій своїй долоні, замислиться (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 11);
//  Мнучи, розправляти що-небудь. Спроквола дістав [майстер] сірники, розім'яв погаслу цигарку і припалив знову (Юрій Мушкетик, Серце.., 1952, 277).

2. розм. За допомогою рухів відновлювати гнучкість, еластичність (кінцівок, частин тіла). Хома зводиться врешті. Розминає залежане тіло і ліниво, поволі, весь кострубатий і чорний, відходить у пітьму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); Оксен.. мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 86); Від річки повернувся Карпо і одразу попрямував до турніка. Кожного ранку він любить розім'яти м'язи (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 145).
Розім'яти кісточки — за допомогою рухів позбутися відчуття втоми, скованості, оніміння суглобів і т. ін.; розім'ятися. Після відбою козаки гомінким натовпом поверталися на своє місце. — Ну.. трохи розім'яли кісточки? — допитувався генерал. — Не ремствуємо (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 332).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 740.

Коментарі (0)