в означеннях
Тлумачення, значення слова «розмишляти»:

РОЗМИШЛЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗМИСЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМИСЛИТИ, лю, лиш, док.

1. Вдаватися до роздумів про що-небудь, обдумувати щось; роздумувати. Розмишляти Горовицю не було коли: телефон дзвонив і дзвонив (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 541); По хвилині, розмислюючи, давав [Вишневецький] накази: — Вам, пане осавуле, з міліцією йти в обхід у напрямі на Чуднів (Іван Ле, Наливайко, 1957, 55); Думками своїми розмисливши добре, Серцем жахнувсь Телемах, у гостеві бога пізнавши (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 37);
//  перев. док. Прийти до якогось висновку після деяких роздумів. По добрій праці, — розмислив Храпко, — можна й відпочити (Марко Вовчок, VI, 1956, 277); — Я волів би, проте, — розмислив Коломієць, — наперед трохи порадитися з місіс Ліліан (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 428).

2. тільки недок., рідко. Розуміти що-небудь, розбиратися, бути обізнаним у чомусь. Хазяїн, річ таку почувши (А по-цапиному він дещо розмишляв), Йому дзвінок на шию намотав (Євген Гребінка, I, 1957, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 741.

Коментарі (0)