РОЗОРЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗОРИТИ, зорю, зориш, док., перех.
1. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи, шанці... (Панас Мирний, I, 1949, 180); Завойовники розоряли храми, палаци, щоб добути каміння для своїх будівель і укріплень (Історія середніх віків, 1955, 9).
2. Позбавляти кого-небудь багатства, достатку, майна; доводити до злиднів, зубожіння. Кризи і періоди промислового застою в свою чергу ще більше розоряють дрібних виробників (Ленін, 38, 1973, 101); — Християни, ми довго терпіли. Воно правда, що пани.. народ розорили та ще й ганяють за нами з.. посіпаками всякими (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 72).