в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпадатися»:

РОЗПАДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати багато й часто падати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 754.

Коментарі (0)

РОЗПАДАТИСЯ 1, ається, недок., РОЗПАСТИСЯ, адеться, док.

1. Руйнуватися, розвалюватися на частини, шматки; втрачати цілісність. Блискавка посипалась огненними стрілами на землю, на ліси, на села, на городи.. Скелі розпадались. Хати запалали (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 8); Оленка натопила піч так, що аж каміння розпадається (Оксана Іваненко, Укр.. казки, 1950, 50);
//  Розщеплюватися, розкладатися на складові частини, елементи. Деякі хімічні елементи мають природну радіоактивність — ядра їх атомів можуть довільно розпадатися з утворенням нового елемента (Радянська Україна, 13.VII 1965, 4); В стравоході білки їжі розпадаються на амінокислоти (Наука і життя, 11, 1965, 27); Звідси нам висновок певний дається, що речі свій колір Тратять раніше, аніж розпадуться на первісні тільця (Микола Зеров, Вибр., 1966, 183);
//  розм. Рватися, розлазитися. Взимку, як розпались мої черевики, пішов я до пана управителя (Олесь Донченко, VI, 1957, 205); Гусениця танка розпалася, і він спинився посеред поля (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 467);
//  Вільно спадати, розсипатися пасмами (про волосся). Сидить Марина кінець стола, розчісує косу. Густа чорна коса розпалась чорною хвилею по білій сорочці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 99).
Розпадається (розпадеться) луда (полуда) на очах у кого, чиїх — хтось починає розуміти, усвідомлювати що-небудь. Розпадеться луда На очах ваших неситих, Побачите славу, Живу славу дідів своїх І батьків лукавих (Тарас Шевченко, I, 1963, 334).

2. перен. Розділяючись на окремі частини, групи і т. ін., переставати бути одним цілим. Внизу котив Дніпро свої хвилі, розпадаючись на кілька проток (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 122); Після команди: «Розійдись!» шеренги розпались на гуртки, але ніхто не пішов з двору (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 56); На початку XVII ст. Грузія, яка ще в XIV ст. розпалась на окремі.. князівства, стала ареною боротьби двох ворогуючих держав — Персії і Туреччини (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 24);
//  Занепадаючи, припиняти своє існування, переставати діяти, функціонувати. [Антін:] Значить, війни більше немає, скінчилася? [Ада:] На фронтах скінчилася. Наша [австрійська] армія розпалася, розбіглася (Мирослав Ірчан, I, 1958, 133); Під натиском національно-визвольних революцій розпалась колоніальна система імперіалізму (Комуніст України, 5, 1968, 25).

3. перен. Стихати, змовкати. Слідом за ним, наче докір, вирвавсь нестямний крик Христі і розпався надворі (Панас Мирний, III, 1954, 18); Вітер ущух, спинилась злива, розпалися в горах громи (Петро Колесник, Терен.., 1959, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 754.

Коментарі (0)

РОЗПАДАТИСЯ 2, аюся, аєшся, недок., розм.

1. перед ким, біля (коло) кого. Лестити, догоджати кому-небудь, запобігати перед кимсь. [Коваль:] Гляди ж, синку, живи правдою, ні перед ким не розпадайся! Та й нікому не шкодь (Марко Кропивницький, V, 1959, 22); Я не міг кроку вробити, щоб коло мене не розпадались, не радили, не помагали (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 357);
//  Гаряче, пристрасно доводити щось кому-небудь. — Клим чоловік неабиякий. За його кожна дівка піде з вибриком та вискоком, — розпадався Зануда (Нечуй-Левицький, III, 1956, 324).

2. над ким — чим, перен. Дуже старанно робити що-небудь, виявляти надмірну ретельність у чомусь. Сестра мого учня завзялася вивчитись його [дуета] конечне і оце вже другий тиждень розпадається над ним (Леся Українка, III, 1952, 583).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 755.

Коментарі (0)