в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпалений»:

РОЗПА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпалити. Жагучими пахощами дихала земля, розпалена сонцем (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 23); Легенький вітрець.. освіжив розпалене швидкою їздою обличчя Хмельницького (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 379); Пристрасті, розпалені під час засідання, не охололи за півгодини перерви (Андрій Головко, II, 1957, 540);
//  розпалено, безос. присудк. сл. Напнуто намети, розпалено вогнища, почалися готування (Павло Загребельний, Диво, 1968, 270).

2. у знач. прикм., перен. Дуже червоний, рум'яний. Я сама вештаюся день у день по лісах, мов та справдішня русалка, з розпаленими щоками, зі сміхом на устах (Ольга Кобилянська, I, 1956, 223).

3. у знач. прикм., перен. Який перебуває у стані нервового збудження; збуджений. Христя не рушала з місця; вона.. зроду не бачила Петра в такому розпачі, такого розпаленого й лютого (Григорій Косинка, Новели, 1962, 143); В дорозі Надія намагалася вгамувати свій запал. Не могла ж вона, отака розпалена, вдертися до кабінету начальника (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 16);
//  Який виражає стан нервового збудження. Олексій зиркнув скоса на Оксану і зразу запримітив її розпалений вид (Любов Яновська, I, 1959, 34); Вергун.. кинув розпаленими очима на ґанок і гарячими руками направив туди свій кулемет (Мирослав Ірчан, II, 1958, 206).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 755.

Коментарі (0)