РОЗПА́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розпалювати. В часи страхітливої національної польсько-української ворожнечі, розпалюваної буржуазією обох націй, він мав мужність без вагання подати дружню руку передовим українським письменникам (Радянське літературознавство, 2, 1963, 145).