РОЗПА́ЛУБЛЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розпалубити. Гори цементу та будівельного мотлоху закривали собою краєвид.. Рядами стояли розпалублені.. будівлі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 432).
РОЗПА́ЛУБЛЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розпалубити. Гори цементу та будівельного мотлоху закривали собою краєвид.. Рядами стояли розпалублені.. будівлі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 432).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 756.